Багато ми не розуміємо
Того, що є тут, на Землі.
Не все ми знаємо і вміємо,
Хоч і дорослі - не малі.
Бо не дано всього нам знати.
Творець так вирішив, тому
Навчімось все, як є, сприймати
І будьмо вдячними Йому.
Софія Прокопчук,
Рівне Україна
Працюю вихователем у Рівненському навчально-реабілітаційному центрі"Особлива дитина". Вчитель недільної школи церкви "Світанкова зоря" міста Рівне. e-mail автора:sophija_@ukr.net
Прочитано 3781 раз. Голосов 11. Средняя оценка: 4,82
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вершина - Сергей Сгибнев Была я "единицей измеренья":
Собою измеряла Пропасть Ада
…………………………………………………………………….
И, наконец, достигла я итога:
Как лужица весной - житьё мирское...
(Вера Овчинникова)
Как мало людей достигают этого понимания! Мы цепляемся за лужицы, когда перед нами океан! И он - для нас!
(Слава Господу!! И спасибо Вере за вдохновение)
